Наведено результати моніторингових досліджень розподілу важких металів у складі атмосферного аерозолю, що проводились у різні роки (1994, 1995, 1998, 2001 рр.) на океанографічній платформі Експериментального відділення МГІ (сел. Кацівелі, Крим) співробітниками відділу сучасного морського седиментогенезу ІГН НАН України.

Изложены некоторые результаты комплексного геоэкологического мониторинга шельфа Черного моря в районе полигона Экспериментального отделения МГИ НАН Украины (пгт. Кацивели). Обобщенные данные ежемесячных исследований свидетельствуют о крайне неравномерном распределении ряда микроэлементов и углеводородов в компонентах экосистемы исследуемого участка шельфа на протяжении года.

Наведено загальну схему систематизації процесів і наслідків руйнівної дії природних вод за причинами виникнення, характером впливу, регіональними особливостями, екологічною значимістю.

Проаналізовано антропогенні джерела забруднення та шляхи надходження важких металів до акваторії шельфу. Визначено внесок кожного джерела й особливості розподілу полютантів за основними шляхами надходження. З метою виділення антропогенної складової запропоновано методику виявлення змін у складі донних відкладів акваторії способом порівняльних характеристик вмісту важких металів у верхньому шарі осадів за різні періоди антропогенного навантаження. Метод враховує природні особливості будови дна, що впливають на розподіл елементів, зокрема: речовинно-генетичну типізацію донних відкладів, ландшафтно-геохімічну зональність, швидкості сучасного осадонакопичення на шельфі. Побудовано серію картосхем шляхів надходження, джерел забруднення, поелементного вмісту антропогенної складової в опадах, а також виділено ділянки шельфу, на яких відбувається активне накопичення антропогенної складової елементів.

Надано характеристику системи спостережень за пересуванням осадової речовини (повітря - вода - донні відклади), яка створена Інститутом геологічних наук НАН України на базі Океанографічної платформи МГІ НАН України.

Розглянуто результати визначення мінерального складу, вмісту мікроелементів та їх сезонних змін в донних відкладах в межах геоекологічного полігону, створеного в районі Океанографічної платформи Експериментального відділення МГІ НАН України.

Наведено результати режимних спостережень за особливостями переносу та речовинним складом еолового матеріалу в зоні взаємодії суходіл - море в межах чорноморського полігону Експериментального відділення Морського гідрофізичного інституту НАН України.

Викладено результати аналізування даних натурних спостережень за розподілом атмосферного аерозолю в межах міста Запоріжжя. Дослідження, виконані на основі безперервного відбору речовини з повітря, надали змогу окреслити закономірності пересування еолових потоків у різні часові періоди протягом року, оцінити зміни розподілу компонентів мінерального та хімічного складу залежно від природних чинників. За умови продовження натурних спостережень, одним із практичних результатів таких досліджень буде модель часового розподілу ряду важких металів у речовині атмосферних потоків у межах індустріальних осередків.

Наведено результати геоекологічних досліджень у межах заповідних акваторій та окремих суходільних ділянок території Чорноморського біосферного заповідника НАН України. Досліджено вміст важких металів у поверхневому шарі геолого-екологічних субсистем донних осадків, що сформувалися в різних частинах акваторії Тендрівської затоки, і визначено природні та антропогенні фактори їх розподілу.

Викладено результати визначення екологічних та літолого-геохімічних особливостей формування складу донних відкладів р. Дніпро у межах м. Запоріжжя, одержані на основі комплексу польових робіт протягом року. Комплекс охоплював контактні (відбір проб донних відкладів грунтовою трубкою) та дистанційні методи досліджень (проведення сезонної гідроакустичної зйомки верхнього осадового шару дна), а також систему безперервного відбору річкової зависі за допомогою седиментаційних пасток. Обробка результатів автоматизованої профільної грунтової зйомки дна надала змогу дистанційно визначити фізико-механічні параметри верхнього шару донних відкладів. Створено 3D полігон даних, який об'єднує інформацію щодо глибини акваторії, розподілу шарів донних відкладів, географічних координат точок досліджень в єдине ціле. Одержано первинну інформацію про речовинний стан поверхневого шару донних відкладів. Лабораторні дослідження виявили, що зміни в гранулометричному складі осадків тісно пов'язані з перерозподілом компонентів мінеральної складової. Завдяки проведеним сезонним дослідженням у межах полігону одержано первинну інформацію про екологічний стан визначеної ділянки. Результати моніторингу розподілу річкової завислої речовини вказують на наявність часових змін у складі седиментаційних потоків у межах дослідної ділянки акваторії р. Дніпро протягом року. Відображення перебігу процесів надходження полютантів у акваторію р. Дніпро, механізму їх розподілу між компонентами водного середовища уможливить визначення факторів впливу на інтенсивність процесів самоочищення акваторій у межах індустріальних осередків та зонах активного техногенного навантаження.

Наведено результати спільних аналітичних досліджень розподілу техногенних та природних компонент натурної речовини грунтів суходолу, донних відкладів Дніпра, повітряних та водних потоків у межах м. Запоріжжя, проведених фахівцями Інституту геологічних наук НАН України та ННІ "Інститут геології" Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Комплексні моніторингові спостереження за розподілом валового вмісту заліза (рентген-флуоресцентний, хімічний методи аналізу) та його феромагнітної складової, пов'язаної з викидами металургійної промисловості (магнітні методи), дозволили вивчити вплив переробної промисловості на складові навколишнього середовища. Результати досліджень свідчать про сталість зв'язку магнітної сприйнятливості з вмістом заліза в осадовій речовині стабільних середовищ, таких як грунти суходолу або донні відклади, де багаторічні процеси накопичення нівелюють тимчасові ситуативні зміни, властиві атмосферному аерозолю та водній зависі.

Наведено результати багаторічних спостережень за геохімічними особливостями розподілу техногенного свинцю в атмосферному аерозолі м. Запоріжжя, а також у грунтах, донних відкладах, річковій зависі Дніпра і речовині з фільтрів мокрого газоочищення мартенівських печей найбільшого металургійного підприємства на території досліджень - ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь". Фактичний матеріал було одержано на основі проведення комплексного натурного моніторингу протягом 2015 - 2019 рр. Одночасне залучення даних щодо гідрометеорологічних умов (сезонність, кількість опадів, швидкості, напрямки та тривалість вітрів) в районі досліджень забезпечило комплексний підхід до опрацювання й узагальнення результатів досліджень. Визначено ряд особливостей розподілу седиментаційної речовини у повітрі, взаємозв'язків її антропогенної і природної складових. Установлено зв'язок змін концентрацій свинцю з розподілом мінеральної складової еолової зависі, сезонністю та низкою інших факторів. Найвищу концентрацію свинцю було виявлено у твердих аерозольних частинках, нагромаджених седиментаційною пасткою у межах моніторингової ділянки. Виявлено, що середній вміст досліджуваного елемента у річковій зависі Дніпра значно перевищує фонові величини, а у грунтах міста у три з половиною рази перевищує допустимі норми. При цьому фіксована форма свинцю у повітряному аерозолі, на противагу іншим об'єктам довкілля, втрачає своє домінування, суттєво поступаючись легкообмінним формам, що свідчить про потенційну екологічну небезпеку. Моніторинг сезонних закономірностей розподілу елемента у повітрі міста засвідчив перевищення концентрацій в холодний період року, що, на думку авторів, пов'язано як з метеорологічними умовами, так і з перерозподілом впливу природних і антропогенних факторів, що виступають рушійною силою у процесах надходження та перетворення свинцю в атмосфері у різні сезони року.